Сів писати і на гадку почали сипатися штампи на кшталт «сябри» , «брати-словяни» і всіляке інше журналістське сміття у яке перетворили ці цілком пристойні слова московські пропагандони.
Вирішив звернутися да вас як до сусідів. Історія так розпорядилася, що ми були є і будемо завжди сусідами. А добрі стосунки із сусідом самі знаєте наскільки цінні.
Нам не повезло із третім сусідом – зажерливими москалями. Я не буду тут писати про банальні уроки історії про так звану «колиску наших народів». Ви не гірше від мене знаєте, що агресор із-за поребрика ніколи не змириться із самостійністю наших держав, Незалежністю і процвітанням наших народів.
У ці дні настав момент істини. Україна стала на прю із московською ордою і льється кров не тільки воїнів, а й наших батьків, дружин і дітей. Тільки вдумайтесь, за неповний місяць загинуло більше сотні українських дітей. Українці зупинили орду і нанесли їй смертельний удар і стікаючий кровю хижак захотів поповнити свою чорну кров благородною кровю білорусів і навіки заплямувати білорусів українською кровю.
А би цього не сталося, журналісти, особливо із місцевих, районних, провінційних, містечкових ЗМІ, які живуть серед земляків і які, як правило, відомі серед жителів свої міст і сіл, яких знають в обличчя, до думки яких часто прислухаються, мають донести до кожного свідомого білоруса, що участь у війні проти України це трагедія і насамперед для самих білорусів.
Бо, Вас, тут чекають озброєні волиняни і поліщуки, які будуть відстрілювати агресорів як у тиру. Тільки в одній області понад 10 тис добровольців не рахуючи військових і територіальну оборону. За не повний місяць понад 15 тисяч московських трупів. Навіть не знаю чи у білорусів буде стільки армії для нападу на нас.
Колеги можуть закинути мені, що мовляв тобі добре писати, коли у вас демократія, а як нам в умовах диктатури. Знаю, що важко, особливо у райцентрах де всі, всіх знають і якщо якогось самодура-чинушу, або місцевого нувориша покритикуєш, назавтра маєш «добрий день», а що вже казати про диктатора. Маю маленьку пораду, може комусь пригодиться. Ви хваліть, самодури це люблять, хваліть, мовляв «наш бацька за нас дбає і не пішле на забій в Україну», «наш мудрий президент не допустить, аби трупи білорусів удобрили українську землю» і так далі. Не мені вас вчити. Хвалячи таким чином самодура вам вдасться донести правду, що чекає на тих хто зі зброєю попхається да нас. Може й задумаються і не піддадуться на пропаганду кремля, який спить і бачить, як би повязати білорусів кровю у своїх злочинах в Україні.
Шановні колеги журналісти у нас є славні спільні сторінки історії. Ми були європейською державою, коли московити хлюпалися в ординському болоті. Зробіть усе можливе аби зажерливий сусід-ординець не перекреслив назавжди нашу благородну спільність.
Білоруси ніколи не були агресорами, загарбниками і не проливали кров сусідів заради хуйла із кремля.
Живе Білорусь! Слава Україні!Сподіваюсь на лист відповідь!
