От уявіть собі: у вас пасіка. Не для бізнесу-мільярдника, не для показухи в Instagram, а просто тому, що бджоли — це життя. Кожна сім’я, як діти, потребує догляду, тепла і трохи меду для себе. І ось приходить до вас папірець із гербовим шрифтом та корпоративним логотипом, де чорним по білому: «Шановні, з 10 по 31 серпня ми будемо обприскувати наші поля такими-то препаратами. Не переживайте — вони середньотоксичні. Рекомендуємо ізолювати бджіл на 48 годин».
Середньотоксичні, панове! Це якби вам сказали: «Ми будемо викидати середню кількість сміття у ваш колодязь, нічого страшного, можна буде пити воду через два дні».
І от пасічник, читаючи цю «добру новину», думає: а як же ізолювати бджіл? Це ж не кури, яких можна закрити в сараї. Бджола — вільна істота, їй GPS не прикрутиш. Хоча, мабуть, скоро корпорації знайдуть спосіб, щоб пасічники купували спеціальні «бджолині браслети» за власний рахунок.
А якщо наші доброчесні агрохолдинги беруться обприскувати поля, що межують з Євросоюзом, зокрема з Республікою Польща, то чи надсилають вони попередження польським бджолярам? Як виявилося — ні, жодних СМС, листів чи дзвінків за кордон не летить. І це при тому, що відстань для бджоли — не межа, вона легко може «злітати у відрядження» до сусідніх квітів за парканом Шенгену.
Ще цікавіше, що у прикордонних зонах агрохолдинги часто й зовсім утримуються від обробок. І справа тут не в раптовій любові до екології чи бджіл, а в банальному страху: Євросоюз, на відміну від нашої держави, має звичку діяти швидко й боляче. Там за шкоду бджолярам можна отримати такий штраф, що весь наступний урожай доведеться продавати не на ринку, а на погашення боргу.
Але найцікавіше — жодного слова про компенсації. Бо коли бджоли гинуть — це ж, очевидно, природний відбір. Хто не витримав середньотоксичного марафону, той, значить, був слабаком. За весь час у Самбірському районі я не чув, щоб комусь відшкодували збитки за падіж бджолосімей. Зате агрохолдинги стабільно повідомляють про «відповідальність і відкритість» та кидають лінк на «Карту бджоляра». Це, мабуть, щоб пасічник міг точно відстежити, з якого саме поля прилетіла отруєна бджола.
І тут постає питання: якщо отрутохімікати шкодять бджолам, то, може, й людям вони не додають здоров’я? Але ж ми — не бджоли, ми ж, бачте, «розвинена біологічна форма». Ми витримаємо. А якщо ні — то, мабуть, «були слабкими».
Європейський Союз у таких випадках діє інакше: там фермер не має права обробляти поля препаратами, що можуть зашкодити запилювачам, у період цвітіння. А якщо шкода нанесена — компенсація не обговорюється, вона виплачується автоматично. Там закон — не папірець для галочки. А в нас держава чітко показує: «Ми з великими». Бо проти агрохолдингів простий громадянин чи пасічник судитися не може — не тому, що немає права, а тому, що немає шансів.
Тож маємо картину: ти або пристосовуєшся до хімічного календаря «середньотоксичних» операцій, або закриваєш вулик назавжди. А бізнес, який «у жодному разі не шкодить іншим», продовжує впевнено крокувати по родючих землях, розкидаючи гербіциди так щедро, як ми колись сіяли пшеницю.
А бджоли… вони мовчки гинуть. Бо голосу в них немає. Зате є ми. Чи надовго — покаже час і черговий графік обприскувань.
Після сказаного
Для СМС-інформування рекомендуємо зареєструватись на «Карті Бджоляра» -
https://honey.cfg.com.ua/
ВАЖЛИВО: Компанія в якості засобів захисту рослин використовує лише зареєстровані препарати, дозволені на території України, у нормах та за умов, які діють згідно чинного законодавства, зокрема – згідно ст. 21 ЗУ «Про захист рослин», ст. 11 ЗУ «Про пестициди і агрохімікати» та ст. 30, 37-40 ЗУ «Про бджільництво».