Річ у тім, що призначення на посаду начальника відділу освіти, культури,молоді і спорту Хирівської громади Миколи Нанівського, збурило, мягко кажучи, синтетичних користувачів соцмереж.
Вважаємо за потрібне роз’яснити, чи то розвіяти всю мраку, яку напустив ініціатор цієї операції відомий на теренах Самбірщини блогер із сумнівною репутацією.
Почалося все з того, що згаданий скандальний блогер надув брудну інформаційну бульбашку про вчителя Миколу Нанівського, якого голова Мирослава Королюк призначила начальником відділу освіти, культури, молоді і спорту Хирівської громади, з яким 11 років відпрацювала в одному колективі Хирівської загальноосвітньої школи. До речі, призначила відповідно до діючого законодавства.
Спочатку в мережі з’явився допис Оксани Біжко. З відомостей її фейсбук сторінки уродженки та жительки м. Львів 1985 року народження. Дозволю собі припустити, що пані Оксана незнайома з Миколою Нанівським, однак в приятельських стосунках з адміністратором численних груп, що починаються на «Моя…..» «Мій…..». Фейсбучна активність пані Оксани, її фото дозволяє припускати, що вона, як і багато інших осіб, адміністраторів та дописувачі так званих «Моїх….» є синтетичною особою, тобто вигаданою, фейковою.
Додам, величезна кількість груп «моїх…» в мене асоціюються з так званими «НАШИМИ» тож, щоб утримувати таку мережу адміністраторів просто необхідне чимале фінансування. Так і хочеться запитати: "Вася звідки гроші?"
Щодо коментарів першого допису годі й говорити. Я не полінувався, затратив більше двох годин, аби проаналізувати стан коментування, поширення та реагування першоджерела, отож із 194 реагувань лишень 9 уродженці, чи жителі Хирівщини, із 79 коментарів - 8, з 188 поширень – 19. У підсумку із 461 взаємодії лише 36 мають хоч якийсь стосунок до Хирівської громади. Нагадаю, що населення хирівської громади складає понад 12 тис чоловік.
Показово, що відразу ж активно включився генеральний адміністратор постановки, такий собі Куріїв Василь. Цікаво, що після того, як у пана Василя не вийшло отримати контроль над національним парком «Королівськими Бескиди» він вирішив відігратись на далекій від нього Хирівській громаді . Взагалі про цього персонажа багато писати не буду, просто подаю перелік статей:
Ірина Суслова:"Дерибан лісу на Старосамбірщині триває?"
Політ "птахів гнізда Лопушанського" до обласної ради
У Старосамбірській райраді політична коломийка. Воля обєдналась з Саакашвілі.
Діяльність професійних активістів, або чи загін побачить втрату бійця.
Наступний етап розгортання подій я свідомо пропущу, бо просто не маю ні бажання, ні наснаги характеризувати ці бздури. Перейдемо до публікації курійової Львівської мануфактури новин. Відразу уточню, що жодна інформаційна агенція Львівщини не підхопила «висмоктаний з пальця» Василем шкандаль.
Про професійність цієї публікації свідчить той факт , що за словами автора, Микола Нанівський балотувався від ВО «Свобода» - але ж людоньки, він кандидував від політичної партії «Національний корпус», що споріднена із полком «Азов».
Довідково, свого часу добродій Курій був функціонером Галицької партії на Львівщині, яка мала, м’яко кажучи, «натягнуті» стосунки з усіма націоналістами, як із свободівцями, так і з нацкорпусівцями.
Тепер про тривалу балачку на трьох в ютубканалі «Суботній заряд". Олександр Чиж, Тетяна Пришляк та Василь Курій» на початку розмови зізнаються, що Миколу Нанівського не знають і в очі не бачили, а притомні журналісти, які кажуть про себе що вони не звичні журналісти, мали б запросити й іншу сторону, аби знайти істину, інакше у такому форматі це виглядає, перепрошую, як «звичайна заказуха».
Очевидно, що призначення Миколи Нанівського відрізало надії на майбутні дивіденди від бюджету освіти місцевим шахраям. По допомогу вони звернулися до блогера із заниженою політичною відповідальністю, який операцію провалив.
Миколу Нанівського у громаді знають як чесного, розумного і професійного педагога, хорошого організатора, принципового громадського діяча. Циніки спеціально до річниці розстрілу Героїв на Майдані, не маючи нічого святого за душею, поширюють висмоктану із пальця, нібито проблему.
Щоб самому не характеризувати Миколу Нанівського я звернувся до авторитетних освітян на терені Хирівської громади . Директори шкіл Марія Войтович, Олександр Терлецький, Михайло Сушинський підтвердили, що Микола Нанівський кваліфікований педагог, ерудит, який розробляв сайти для шкіл, одним із перших в Україні запустив систему дистанційного навчання у школі Хирова. Провадив курси для вчителів інформатики. Людина, яка, як мало хто, допомагає ЗСУ, висувався від Нацкорпусу у депутати Хирівської міськради і має багато товаришів серед учасників війни, азовців.
Одне слово, я свідомо не пишу хто і що із директорів конкретно казав про пана Миколу. Кожен по своєму казав, що людина достойна. Думки цих людей вартують більше скарбу. Вони виховали не одне покоління дітей, їхня життєва мудрість беззаперечна, а спільний педагогічний стаж значно більший, аніж має років примітивний блогер.
Наостанок ще раз зауважу, ворог зараз у нас на сході, і повірте де-де, а на хирівщині, якщо б призначили недостойного освітянина, то хирівська громада, яка має чималий бандерівський досвід сама б впоралася з цією проблемою і допомоги ані з Дніпра, ані з Іванофранківська , тим паче з Лопушанки Хоминої не потребує.