Сьогодні Самбір прощався із Романом Іванчуком, який понад три десятиліття впливав на формування громадської і політичної думки на наших теренах. Разом із кончиною Романа Михайловича закінчилась ціла епоха оригінальної талановитої журналістики.
Не витримало шаленого темпу життя серце друга, наставника і брата Романа Іванчука. Журналіста з великої літери. Цей, як кажуть між собою журналісти, газетний штамп, у цьому випадку доречний якнайкраще. Він із шкільних років писав. У юності навіть пробував писати вірші. У місцевій газеті, статечні дядьки порадили вірші не писати, мовляв, не вдаються. Зате наполегливому Роману все його життя, яке він присвятив журналістиці, газетні матеріали у різних жанрах і різних виданнях удавалися якнайкраще.
Ми жартували між собою, що він вміє “із найгіршої глини зліпити коника”. Йому було під силу писати чудові як похвальні, так і критичні статті і замітки, які обговорювали читачі поміж себе та владоможці у коридорах влади. Подейкують, що один із мерів вимагав приносити йому першу приватну на Самбірщині газету “Програма ТБ плюс…” у день її виходу у світ із самого ранку, а підлеглі тягнули сірники поміж собою, аби не потрапити під гарячу руку владоможця. Роман Іванчук був редактором цього видання.
Проте, він не втомлювався запевняти, що, якщо, журналіст ненавидить свого героя, якого критикує, то це вже не журналістика, що не обов’язково писати про самодура, що він самодур, є багато інших чудових українських слів із яких читачеві все стане зрозуміло. Доводилося тисячі разів чути від читачів, що найці-кавіше в Іванчука поміж рядків. За майже чверть століття нашої безперервної дружби я не почув жодних обґрунтованих нарікань та скарг на ним написане. Навіть, найлютіші його критики, після кількох заспокійливих слів говорили, так було, але міг би й про це не писати, у відповідь чув, але й ти міг би це, чи інше не робити. У багатьох випадках ставав приятелем тих, кого критикував. Пригадую, як один із колишніх керівників міста, признався, що аж тепер, коли залишив владу, зрозумів, що правду про життя Самбора він дізнавався із публікацій Романа.
- Йосип Маланяк
- Політика, влада, суспільство
-
COMMENTS
- Перегляди: 397
На початку листопада в прикордонному селі Міженець на Самбірщині запрацюють каналізаційно-очисні споруди. Їх будівництво розпочали декілька місяців тому. Про це повідомляє пресслужба ЛОДА.
Десять лікарняних ліжок, столики, крісла та медичні розхідники як гуманітарну допомогу отримало КНП «Рудківська лікарня» Рудківської міської ради Самбірського району, яка є опорною для госпіталізації хворих на Covid-19.
Цьогоріч, жовтень дарує нам погожі дні, тим самим дає можливість виконати заплановані роботи громадської акції «Створюємо ліси разом» в рамках виконання Програми Президента України «Зелена країна».
Епідситуація на Львівщині погіршується. Протягом останніх двох тижнів достатньо високою є кількість хворих, яких госпіталізовують щоденно і які потребують стаціонарного лікування. У зв’язку з цим, мережу ліжкомісць для хворих на ковід в області розширили... Про це на брифінгу щодо епідситуації розповів директор департаменту охорони здоров’я Львівської ОДА Орест Чемерис, повідомляє пресслужба ЛОДА.