Великосушицька сільська рада, що у Старосамбірському районі, знаходиться у мальовничому куточку Карпат поблизу кордону із Польщею. До складу сільради входять також села Буньковичі та Заріччя. Маючи нагоду поспілкуватися із жителями, депутатами та головою сільської ради Михайлом Середницьким, стало зрозуміло, що волелюбні горяни завжди були у перших рядах в боротьбі за гідність та суверенність України. Пригадую історію десятилітньої давності, коли жителі цих сіл масово виїхали на тодішній Помаранчевий Майдан. Спільно із земляками з Хирова, на чолі із тодішнім польовим командиром Юрієм Луценком, вони два тижні успішно блокували один із підїздів Кабінету Міністрів України, про що кілька разів розповідали телевізійні канали. Минуло десять років і горяни залишились вірними собі. З перших днів Євромайдану та початку революції Гідності вони виїхали до Києва, щоб відстояти європейський вибір України. Серед понад півсотні людей були як пенсіонери, котрі варили їжу, так і ті чоловіки й жінки, кому не було й двадцяти років. Із собою везли продукти, дрова, теплі речі, шоломи, лопати та інше потрібне знаряддя. У сутичках із беркутівцями одна людина отримала осколочне поранення. Депутати сільради організували збір коштів для потреб Майдану, заправки транспорту. Частина селян заправляли власний транспорт за власний рахунок. Голова сільради Михайло Середницький та його племінник Андрій Стебельський власноруч кермували бусами, які доправляли продукти та речі зібрані громадою на підтримку київського Майдану. Залишки коштів у сумі 8 тис.грн. громада перерахувала на потреби армії. З перших днів АТО пятеро добровольців із Великої Сушиці поїхали захищати цілісність України. Показово, що один із чоловіків, пішовши рядовим бійцем-добровольцем, в бойових умовах АТО став заступником командира Одеського батальйону "Шторм". Для закупівлі амуніції добровольцям, громада зібрала 15 тис.грн. та передала ГО"Майдан" Старосамбірщини. Зважаючи на те, що наше інтернет-видання можуть читати у будь-якому куточку світу, ми, щоб ненароком не нашкодити воїнам, публікувати прізвища не будемо (розкажемо про героїв після війни). Однак, окрім згаданих пятьох добровольців, у зоні АТО воювали і воюють зараз іще троє десантників та восьмеро прикордонників.
- Йосип Маланяк
- Журналістські розслідування
- Перегляди: 7322
У Самбірській міськраді троє депутатів-свободівців склали із себе повноваження.Тривалий конфлікт у фракції ВО"Свобода" Самбірської міської ради, мабуть, вичерпався. Нагадаємо, що через внутріпартійні непорозуміння, минулого року, депутати списочники від ВО"Свобода" виключили із фракції єдиного мажоритарника Руслана Гнатика. Однак, нещодавно його обрали головою Самбірського міського осередку, а Політрада ВО"Свобода", під головуванням Олега Тягнибока, виключила із партії трьох депутатів-свободівців Самбірської міської ради "за порушення партійної дисципліни", які свого часу виключали із фракції Руслана Гнатика. Таке собі виключення одне одного добігло логічного завершення на позачерговій сесії міськради. Голова фракції Ростислав Чаплінський та двоє депутатів членів фракції Василь Чаплінський і Роман Мацьків написали заяви про вихід із депутатського корпусу міської ради. Слід відзначити, що свободівці, навіть колишні, поступили гонорово. У свою чергу, Руслан Гнатик подякував колишнім однопартійцям за розуміння рішення вищого партійного проводу.
Спад злочинності загалом і дитячої зокрема. Декриміналізація кримінального кодексу, амністія призвели до того, що Самбірську виховну колонію, кращу в Україні(якщо це слово тут доречне) доведеться перепрофілювати. За попередної влади йшлося про те, що у Самборі має бути заклад максимального рівня покарань. Тобто, тут мали б "мотати строк" рецидивісти - вбивці, грабіжники, гвалтівники, одне слово ті, для кого зона "рідна мама". Відповідно й режим їх утримання мав би бути найсуворіший. Кулеметні вишки, автоматники із собаками, відеоспостереження, мури із колючим дротом. На глухо ізольовані рецидивісти не мали б становити жодної небезпеки для середмістя Самбора. Однак все це в минулому. Падіння режиму Януковича призвело до того, що попередні накази визнали незаконними і тепер у Самборі мають намір на базі колонії створити - виправний центр. Це така собі полегшена зона, як колись називали "хімія". Тут мають відбувати покарання ті, хто вперше засуджений за не дуже тяжкі злочини і став на шлях виправлення. Вони зможуть працювати на підприємствах міста, ходити у звільнення, їх зможуть відвідувати рідні і таке інше. У середу, 13 серпня, відбулася позачергова сесія Самбірської міської ради на якій депутати разом із начальником управління Департаменту виконання покарань у ЛЬвівській області, депутатом Львівської обласної ради, генерал-майором Михайлом Дзюдзем обговорювали варіанти перепрофілювання колонії.
З битами і плакатами прийшли на сесію Старосамбірської районної ради представники ГО «Майдан» і Самооборони. В той день депутати вивчали можливість заборони вивезення кругляка за межі району. Питання лісу на Старосамбірщині зажди було болючим, бо єдине, з чого живе весь район – хтось законно, а хтось не зовсім, і є ті ліси. Тому й не дивно, що, споглядаючи, як Карпати лисіють буквально на очах, горяни періодично влаштовували акції протестів з перекриттям доріг для лісовозів. Але такої активності, яку демонструють жителі Старосамбірщини зараз, не бачили за всі роки незалежності. І все тому, що протестні акції горян перестали бути спонтанним виявленням невдоволення окремих територіальних громад, а перетворилися в сплановані і добре відрежисеровані дії. І так виглядає, що «мозковим» об’єднуючим центром, довкола якого гуртуються невдоволені (а в наш час знайти невдоволених не проблема), є ГО «Майдан» і місцева Самооборона, ну принаймні неодноразово вони самі заявляли про це. Після Революції Гідності та Майдану, в час війни на східному кордоні, після всього, що за останнього півроку довелося пережити українцям, здавалося б – що поганого в тому, що Самооборона і об’єднання з гучною назвою «Майдан» приміряли на себе роль борців зі «злом». Воно то може й було б все так, якби не одне але… Якби «борці зі злом» не повірили у власну непогрішимість і не наділили себе правом карати тих, кого вважають за потрібне, а методи для цього обирають часто не за законом… І все це робиться під прикриттям майже святої для українців назви – «Майдан».