Церковна громада Торганович унікальна далеко за межами району, бодай би тим, що наприкінці 50х минулого століття, під час Різдвяних свят, згоріла стара деревяна церква. Однак громада села не впала духом, а навпаки проявила згуртованість, віру та неабияку твердість духу. В часи комуністичного режиму, коли навкруги закривалися та руйнувалися церковні святині, громада Торганович із Божим благословенням відстояла своє право на молитву до Бога і у 1958 році в селі постала нова мурована церква. Думаю, старшому поколінню не потрібно пояснювати, що означає збудувати нову церкву у 1958 році. Таке, без перебільшення, чудо, можна пояснити лише волею Божою. Більш-менш мирно церковна громада пережила буремні 90=ті. І зберегла монолітність, увійшовши до УАПЦ. Конфлікт виник у 2011 році. Зо три десятки родин, із чотирьох сотень селян виявили бажання створити греко=католицьку громаду. Немає потреби перераховувати усі перипетії суперечок, але православна громада поставилася до своїх братів во Хресті з розумінням і більшість запропонувала греко=католикам кілька місць для побудови своєї церкви. Однак греко=католицька громада облюбувала собі територію біля школи. Спочатку самовільно встановили та освятили Хрест, привезли із села Ваньовичі розібрану деревяну каплицю, яка колись, до побудови церкви, слугувала тамтешній громаді(до речі вона так і лежить на купці не зібрана), пізніше спорудили тимчасове шатро, де і відправляють Богослужіння. Слід зазначити, що такі методи були зрозумілі та дієві на початках 90-х, коли греко=католицька церква вийшла з підпілля та виборювала свої права у рускої православної церкви. Сьогодні, на 20=тому році Незалежної України, це викликає певне несприйнття. Коли на всіх церковних та державних рівнях лунає заклик до порозуміння, до творення Єдиної Помісної Української Православної Церкви, щоб протистояти так званому "єдіному рускому міру" у Торгановичах на радість опонентам твориться розкол між людьми. Я далекий від того, що у селі діють агенти спецслужб інших недружніх держав. Це швидше недостатня поінформованість прихожан, можливо якісь свої антипатії чи гонори. Адже творення Помісної Української Православної Церкви означає рівновіддаленість від Москви і Ватикану. Богослужіння православних та греко=католиків нічим не відрізняються(обряд грецький) і незрозуміло, що заважає парафіянам молитися у церкві в якій хрестилися.
- Йосип Маланяк
- Медицина
-
COMMENTS
- Перегляди: 7802
У Самбірському районі успішно діє Програма розвитку ООН. В рамках цієї Програми, за спів-фінансування ЄС, на Самбірщині успішно розвивається проект "Місцевий розвиток орієнтований на громаду".
До першого березня залишились лічені дні, а це означає, що у дитячих лікарняних закладах Самбора можуть перестати працювати рентген кабінети. Ми уже писали про цю тривожну ситуацію. Минулого тижня першим вдарив на сполох депутат Самбірської міської ради Василь Головчак, який виголосив депутатський запит на сесії міськради. Влада міста на запит відреагувала мляво, мовляв нехай розглядає цю проблему відповідна депутатська комісія міськради. Доволі оперативно відреагували на цю проблему у Благодійному фонді Андрія Лопушанського, де за певнили медиків міста, що нададуть необхідну і своєчасну допомогу. На минулій сесії Самбірської районної ради з цього приводу активно і переконливо виступав депутат Тарас Струк. До його честі, йому вдалося переконати районних обранців в необхідності виділити гроші на потреби дитячої медицини Самбора.
Починаючи з 2003 року у дитячій лікарні та поліклініці міста Самбора виникають проблеми із рентген апаратами через невиконання приписів обласного державного санітарного лікаря. Зрештою рентген апарат у поліклініці зовсім вийшов з ладу через старість, а у лікарні іще працює, однак приміщення не зовсім відповідає санітарним нормам. Термін для виправлення санітарних норм і правил закінчується першого березня. Депутат міської ради Василь Головчак звернувся із запитом до міської влади, щоб виправити ситуацію. Мер Тарас Копиляк запропонував відповідній депутатській комісії вивчити це питання.