Людина створена на подобу Божу. І повинна своїм життям доводити, що є досконалим тво-рінням Небесного Отця, який визначає її долю і те, що доброго вона могла б принести іншим. Кожному з нас здається, що самі обираємо свій життєвий шлях, а насправді все у руках Творця: хтось стає вчителем, хтось – лікарем, шахтарем, водієм, а хтось обирає працю на землі…
Понад 30 років у сільському господарстві трудиться Іван Кільган. 20 січня до нього завітає 60-річчя. У такому віці обов’язково чогось нелінива та небайдужа людина, а він саме таким і є, досягає. З Іваном Степановичем пройдемось тими життєвими етапами, які для нього особливо важливі і значущі, не оминаючи і важливих питань сьогодення.
Народився Іван Степанович у с. Велика Лінина на Старосамбірщині, де закінчив початкову школу. Батько працював головою сільської ради, а потім заступником. Любов до землі йому прививалась з дитинства. Дев’ятий та десятий класи навчався у школі с. Стрілки – тепер вона має статус ліцею. Випускні іспити з неї були вступними іспитами в університет ім. Івана Франка. Це був експеримент Івана Вакарчука – ректора університету, який він пізніше впровадив для всієї України у вигляді незалежного оцінювання, взявши за основу досвід, отриманий на базі Стрілківської школи та вже згаданого вузу. Іван Кільган розповів: після закінчення школи придбав квиток на літак і полетів ним у м. Харків, де поступив у сільсь-когосподарський інститут ім. Василя Докучаєва – на той час найсучасніший аграрний заклад у колишньому союзі. Там проводилися най-більш перспективні дослідження у сфері генної інженерії.
- Інститут мені дав дуже потужну базу знань, – розповідає Іван Степанович. Вона стала основою діяльності всього мого життєвого шляху. Тут працював досвідчений професорсько-викладацький склад. У цьому виші доценти були більш кваліфіковані, ніж тепер у деяких "дутих" вузах професори. Там я справді почерпнув глибокі знання в генетиці, рослинництві, землеробстві, фізіології розвитку рослин, засобах захисту рослин. Усе передове, що було на той час – концентрувалось у нашому інституті. Ректор Герман Наумов був зятем голови Кабінету міністрів срср, тому мали унікальну базу, яка нині частково розгромлена рашистами. З метою здобуття найсучасніших знань, у нашому вузі навчалися студенти з 38 країн світу. І тому, коли зараз чую, що нас відносять до країн третього світу, хотів би пригадати: у 80 роки ми посідали 5-6 місце з валового національного продукту у Європі.
Шлях працювати в сільському господарстві обирав без батьків, не мав скерування для вступу в інститут й з колгоспу. Батько казав, аби йшов вчитися, як і свого часу він, до Львова, однак прагнув іншого.
Якщо аналізувати долю будь-якого аграрія, то найважчою у ній є повсякденна рутинна праця. Нема так, як у покері: зробив ставку і став миттєво багатим. Зараз вже дійшли до рівня вирощування десяти тонн пшениці з га, що колись було мрією усіх науковців. Це реальний показник того, що ти повинен мати дуже серйозні базові знання, серйозно працювати в аспекті технології культури, дотримуючись усіх процесів розвитку. Потрібно проконтролювати кожну фенофазу, щоб не пропустити будь-якого технологічного процесу, бо коли станеться збій – не буде бажаного результату.
Сини фермера також обрали працю на землі. – У нас є три фермерських господарства, – ділиться землероб: "Агроцентр", зареєстроване у Рудківській ТГ, ФГ "Агротехнології" сина Романа у Великій Білині (Новокалинівська ТГ) та ФГ "Кільгана І. С." у тому ж населеному пункті, але належить синові Тарасу. Кожен з нас – самостійний фермер.
- Як батько, завжди хвилю-юся за своїх дітей, які ними є до того часу, поки мають батьків, але стараюся дати своїм синам максимальну кількість знань, тому, що ніхто краще і щиріше цього не зробить, ніж рідні батьки, – говорить він. Усі, хто знають моїх синів, дають їм позитивну оцінку, а також їхнім знанням і праці.
Найбільшим своїм здобутком Іван Кільган вважає сім’ю: дружину, синів, які мають вже свої сім’ї; троє онуків. Це дає розуміння – життя не змарновано: і хату збудував, і сад посадив, і дітей достойних виховав.
- Йосип Маланяк
- Економіка
- Перегляди: 409