Аналізуючи списки кандидатів до рад різних рівнів, списки претендентів на посади міських голів, що раз, то більше переконуюсь в тому, що народний депутат України Андрій Лопушанський розкинув політичні тенета на своєму окрузі. Одне слово, як не аналізуй, а невидимі нитки тягнуть до нардепа Лопушанського. Для пересічного виборця це може стати справжньою політичною западнею. Причому, якщо сусід Андрія Лопушанського по виборчому окрузі Ярослав Дубневич робить це відверто, всюди наголошуючи - "я і моя команда", то в Андрія Лопушанського якось все соромязливо, підленько, "мовляв, і я не я, і команда не моя". Пташки, які повилітали з гнізда нардепа у політичний вирій передвиборчих перегонів знаходяться на різних орбітах, тобто рівнях виборів. Хтось вилетів з-під теплого крила нардепа, а когось і викинули з гнізда. Проте, всі вони так, чи інак, "пташки гнізда Лопушанського". Ми друкували списки БПП до Старосамбірської районної ради, ну що тут скажеш, якщо список очолює, чи не найбільша птаха з гнізда Андрія Лопушанського - Микола Цепенда, голова райдержадміністрації. На черзі кандидати в мери та обласні депутати. Сьогодні поговоримо про кандидатів на посаду міського голови Старого Самбора. Тут яскраво виблискує іще одна "птаха з гнізда Лопушанського", нетонучий мастодонт старосамбірської політики Іван Грись.
Старосамбірчани тричі обирали Івана Грися своїм головою. Це його четвертий забіг на мерських перегонах. Отже, політичний стаєр Іван Грись є фаворитом гонки, хоча б тому, що діючий мер це завжди адмінресурс, клуб фанатів, нажиті зв’язки, тим паче, якщо тебе обирали тричі. Минуле Івана Грися можна розділити на політичне і господарське. Старосамбірський "приймак", або як кажуть у Старому Самборі "зайда", зумів організувати успішний бізнес, що згодом проявилося у веденні міської господарки. І хоча опоненти закидали йому всілякі "шахери-махери", офіційно ніхто, нічого не доказав. Політичне минуле більш сумнівне. Творець СДПУ(О) на Старосамбірщині, що доречно посприяло розвитку бізнесу через дружбу з податківцями, неочікувано, у 2002 році висунутий на посаду міського голови Рухом (подейкують за сприяння Романа Лазірка, який очолював Старосамбірських податківців), успішно виграв вибори і ось уже понад тринадцять років керує Старим Самбором. Сьогодні Рух в минулому, тепер Іван Грись ударівець. Здається "Удар" уже тоже в минулому і мабуть подастся у "Солідарність" Петра Порошенка. У дні Майдану писав заяву про відставку "на вимогу віче", згодом благополучно від заяви відмовився. Останні півроку особливою активністю не відзначався, окрім участі в освяченні дороги. Містом ширяться чутки про не зовсім прозоре виділення земельних ділянок для учасників АТО, що декілька ділянок отримали потрібні та близькі до мера люди.
Свого часу відмовився від Почесної грамоти Верховної Ради та Почесного знаку, протестуючи проти прийняття відомого Закону про мови. Попри загалом непогані позиції для здобуття мерського крісла, все таки, серед містян відчувається певна втома від "багатолітнього Грися".
Інші "дві пташки гнізда Лопушанського", два Ігора, Жук і Трухим, швидше за все, грають за команду Грися. У який спосіб? Напевно, щоб відібрати декілька голосів у реального конкурента Грися, експлуатуючи образ реального кандидата! Однак, мало віриться, що Ігор Жук подався на мерські перегони без благословення свого шефа Миколи Цепенди. Очевидно, слід чекати від Жука якогось політичного маневру на кшталт зняття в чиюсь користь, можливо Грися за вказівкою шефа, або Трухима для формування іміджу реального кандидата для останнього.
Ігора Трухима обтяжує регіонівське минуле на посаді заступника Володимира Цегенька та й з фондом Лопушанського розстався. Це та "пташка, що випала із гнізда Лопушанського". Висунутий партією УРП Левка Лук’яненка, покликаний відібрати близько сотні голосів протестного до Грися електорату.
Володимир Медведєв висуванець "Нашого краю". Ну що тут скажеш, а як без "Нашого краю"? Сказали іти і пішов,тим паче військовий, хоча регіоналам образ бійця АТО використовувати зовсім не личить.
Два справжні опоненти Івана Грися, Юрій Павлов та Степан Зачко.
Юрій Павлов: старосамбірський родака, з родини Яремів, що дає можливу перевагу за рахунок великої родини. Свого часу довелося спостерігати, як один із міських голів Самбора на сесії Самбірської міськради пробував нагнути юриста Павлова. Не вдалося. А цьому голові мало хто міг протистояти. Юрист з хорошою репутацією, мабуть єдиний з кандидатів, який ніколи не був при владі, тому відповідає нагальному запиту суспільства про нові обличчя.
Степан Зачко: загалом непогана людина. Обтяжує податково-поліційне минуле і теперішній лісопильний бізнес. Пенсіонер. Для Старого Самбора чужий, а для "козолупів" це важливо.