Аналізуючи тему перерозподілу Старосамбірського району виникає питання. Від кого залежало? Хто винен? Що робити?  

Переглядаючи карту децентралізації Старосамбірщини спадає на думку, що ті хто її "кроїв" думав не про громади, а про власний "інтерес", чи просто був некомпетентний, бо залишили такі важливі селища, як Скелівка, Стара сіль, Страшевичі, Стрільбичі селами без сільради.

 Від кого залежало?

Пропозиції "перекрою" району розроблялись спільно райдержадміністрацією, райрадою та згодом затверджувались обласними депутатами. За цією процедурою винні ті хто розробляв та їх затверджував. На одній з сесій райради Юрій Войтів пообіцяв при голосуванні в обласній раді дослухатись до думки районних депутатів. Проте, як водиться в Україні Орест Бонк сесію не зібрав, а Юрій Войтів не дослухався. Найкраще зробив Михайло Гичка нічого не обіцяв і не дослухався, а просто проголосував.

 Хто винен?

На це питання здавалося б відповідь мала б бути однозначною. Винні обласні депутати та районні керівники. Проте, я дотримуюсь іншої думки. Винні ті, хто проголосував за цих депутатів. Тобто ми з вами. Ми їм дозволили робити так, як їм захочеться та для свого "інтересу".

 Що робити?

Дозволю собі висловити ряд пропозицій, що в такому випадку робити. Головне завдання депутата це відстоювання територіальних та суспільних інтересів громади. Висновок перший, депутати при голосуванні мають дослухатись до думки громади, якщо не дослухаються тоді за них просто не голосувати.

Наступне. Вимагати від кандидатів, що скасують неадекватні, примусові обєднання громад. Зібрати підписи з вимогою врахувати бажання громад і домагатися виправити становище. 

То ж може шановні доктори краще лікуйте людей, займайтесь справою, якою вмієте.