Виборча кампанія на посаду міського голови Самбора завершується тим, чим починалася. Основна боротьба триває між нинішнім і колишнім мерами Самбора.

Правду кажучи, вона триває пять років. Принаймні з боку екс-мера Тараса Копиляка, який розпочав боротьбу одразу після поразки на минулих виборах. Він згуртував розігрилих поразкою своїх прихильників, заснував газету і почалося. Згодом опозиційна критика переросла у особисту помсту за поразку, а більшість прихильників охолола до безпредметної критики діючої влади. За пять років газета не опублікувала жодного обєктивного матеріалу про діяльність міської влади.

Методами колишній не гребував. Зриви сесій, тотальне блокування роботи міської ради, звернення до правоохоронців, судові позови, сексуальні провокації тощо, обізнаний читач може й сам продовжувати перерахунок.

Тривалий час Юрій Гамар працював без заступників і секретаря ради. Практично дворічна війна результатів Копиляку не дала. Гамар вистояв, сформував команду і почалася практична робота на благо громади, яка потерпіла від безглуздої жаги влади з боку колишнього.

Я, спершу думав детально розповісти про роботу нинішнього мера, але зрозумів, що, якби сказали у паперовій газеті, забракне площі. Інтернет-видання витримає будь-яку за розміром статю, але хто її буде читати. А тому, про свої досягнення розкаже команда Гамара. Я про інше. Мер і його команда переломивши ситуацію на свою користь, набрали робочого темпу і увійшли у смак до роботи. Було б гріхом перед містом зупинити їх на півдороги і повернути колишніх. А основне досягнення - НЕ КРАДУТЬ. Яскравий приклад, коли Гамар заставив двічі перекладати бруківку недбалого підприємця. Погодьтеся, якби замочив хоч пальці, ніхто б не перекладав. Ну не бізнесмен Гамар і все. Як не старалися його опоненти-воріженьки, але нічого, окрім бздур Шикітки, не знайшли.

Тарас Копиляк позиціонує себе, як господар. Сумнівно, бо у власній хаті і бізнесі має проблеми. Вкраяв і пригородив кусень міського парку, має проблеми із документами на землю й у бізнесі. Хтось із великих, здається Рузвельт, сказав, що із бізнесмена ніколи не буде, ані державного, ані громадського діяча. Він насамперед думає про власну кишеню, а все інше на другому, третьому плані. Справді, бізнесмен заточений на власний зиск і на то нема ради, інакше який це бізнесмен.

Очевидно, прихильники екс-мера та й він сам не розрахували сили. На фінішній прямій видихаються, а Гамар з командою потужно наростили роботу. І так виглядає, що Гамар перемагає.