На загальнонаціональному рівні, виборах Президента України, виборці та політикум переконані, що обирати олігарха Президентом не можна. Цей консенсус не підлягає жодним сумнівам з очевидних причин, які всім відомі.
Та й самі олігархи, в силу обєктивних обставин, мабуть мудріші, ніколи самі на вибори не ідуть. Так, вони інтригують, фінансують, підкуповують-перекуповують, однак самі ні-ні.
На місцевому рівні, чомусь, можливо з подачі місцевих князьків, побутує думка, що мером має бути господарник, підприємець тощо. Є прихована підозра, що підігрівають таку версію самі місцеві олігархи.
На прикладі Самбора можемо проаналізувати наміри одного із кандидатів на посаду мера, Тараса Копиляка. Успішний бізнес Тарас Васильович вибудував на співпраці із бюджетними коштами міста, яка стартувала за мерства Михайла Кота. Його, чи наближені до нього будівельно-ремонтні фірми отримували мільйонні проекти за бюджетні гроші. Особливо стрімко бізнесова карєра розвинулась після арешту Тараса Тершовчина, коли виконував обовязки мера пан Чаплик, теперішній сусід пана Копиляка по паркових маєтках.
Очевидно, відчувши смак єднання бізнесу з можливостями мерської влади, добродій Тарас вирішив сам посісти мерське крісло. Він без докорів сумління пішов проти свого благодійника Михайла Кота і переміг. За період каденції так зрісся з кріслом, що повірив у свою незмінність. Та ба! Самбірчани дали йому відкоша.
Тарас Васильович дістав владного шала і з перших днів нової каденції міської влади розпочав їй шкодити. Чого тільки не придумував добродій Копиляк, аби нашкодити новій владі, часто його витівки шкодили самбірчанам більше, аніж владі міста.
Спонсорована ним газета чорнила будь-які дії влади і поливала все, що робила міська влади нинішньої каденції брудом. Навіть гидко перераховувати. Жодного обєктивного матеріалу про міську владу вони так і неспромоглися створити. Вже не кажучи про соцмережі у яких під фейковими іменами писали гірше ніж по паркані. Дописалися, що у коронавірусі винна нинішня влада Самбора.
Здавалося б, один із найбагатших людей міста, який має контрольовану фракцію у міськраді, спонсоровану газету, ботів-журналістів і так може достатньо впливати на життя міста і допомогати, а не нашкодити громаді.
Мимоволі задаєшся питанням, чому успішний підприємець, безумно прагне посади мера Самбора. Трохи привідкрито завісу у зверненні до жителів Самбірської ОТГ, про те, що хоче обійняти посаду голови. У виборчому законодавстві немає жодної згадки про голову Самбірської ОТГ. Є посада міського голови Самбора. А тому, так виглядає, як одна із версій, що бізнес Тараса Васильовича зацікавила земелька навколишніх сіл, які увійдуть до Самбірської ОТГ.
ДОВІДКА: Олігарх це людина, яка нажила статки на бюджеті, має підконтрольні ЗМІ та фракції у радах, вплив на політичні партії.