1 січня 2020 року починає діяти Виборчий кодекс, який передбачає пропорційну систему виборів з відкритими списками і гарантує гендерний баланс. Про це пише Інтерфакс-Україна.
Виборчий кодекс набуває чинності 1 січня 2020 року, за винятком декількох підпунктів перехідних положень, один із яких, починає діяти з 1 липня 2020 року. Положення, щодо здійснення повноважень органів адміністрування та органів ведення держреєстру виборців регіональними та територіальними представництвами ЦВК, набирають чинності з дня, наступного за днем прийняття ЦВК рішення про початок роботи її регіональних і територіальних представництв.
Закон передбачає пропорційну виборчу систему з відкритими регіональними списками. Згідно з документом виборці на виборах голосуватимуть не тільки за партію, а за конкретного кандидата в списку партії.
"Вибори народних депутатів України здійснюються на засадах пропорційної системи відповідно до єдиних списків кандидатів в депутати в загальнонаціональному виборчому окрузі, з яких формуються регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від партій", - йдеться в законі.
Кодекс гарантує, що перші дев'ять кандидатів партійного списку, потрапляють до парламенту, якщо партія подолала п'ятивідсотковий бар'єр.
При формуванні партійних списків політичні сили зобов'язані дотримуватися гендерного балансу: в кожній п'ятірці кандидатів має бути не менше двох осіб кожної статі.
"При формуванні загальнодержавного і регіональних виборчих списків партія повинна забезпечити присутність у кожній п'ятірці (місцях з першого до п'ятого, з шостого до десятого і т.д.) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі)", - йдеться в Кодексі.
Відповідно до закону, чергові вибори до ВР проходять в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень парламенту. Позачергові вибори депутатів відбуваються в останню неділю шістдесятиденного терміну після опублікування указу президента про дострокове припинення повноважень ВР.
Відповідно до Кодексу вибори президента України можуть бути черговими, позачерговими та повторними.
Чергові вибори президента проводяться після закінчення конституційного терміну повноважень президента України, позачергові - у зв'язку з прийняттям відповідної постанови ВР. Серед причин проведення повторних виборів - не обрання жодного з двох кандидатів, включених до бюлетеня; зняття кандидатур усіма кандидатами, включеними до виборчого бюлетеня; визнання виборів такими, що не відбулись і ін.
Чергові вибори президента проходять в останню неділю березня п'ятого року повноважень президента і призначає їх ВР.
Позачергові та повторні вибори президента проходять в останню неділю дев'яностоденного терміну з дня їх призначення ВР.
Згідно з Виборчим кодексом, одна і та сама особа не може бути президентом України більше ніж два терміни поспіль. "Особа, яка двічі підряд обиралася на пост президента України не може бути висунута кандидатом на цю посаду", - йдеться у Виборчому кодексі.
Особа, повноваження якої на посаді президента припинені достроково з підстав, встановлених Конституцією, не може бути висунута кандидатом на пост президента на позачергових виборах, призначених у зв'язку з зазначеним припиненням повноважень.
У законі також зазначається, що офіційними спостерігачами на виборах не можуть бути громадяни або піддані держави, визнаної Верховною Радою державою агресором або державою-окупантом.
Загальнодержавні вибори, як президентські, так і парламентські, можуть проводитися одночасно з місцевим референдумом, позачерговими, повторними, проміжними, першими, додатковими місцевими виборами.
У Кодекс до статті про спільне виборче право внесено норму, згідно з якою право голосу на виборах депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим мають право виборці, які проживають на території АРК. Право голосу на виборах депутатів місцевих рад та міського голови мають виборці, які належать до відповідної територіальної громади.
Право голосу на додаткових виборах депутатів місцевих рад мають виборці, які належать до територіальної громади, яка приєдналася до об'єднаної територіальної громади міста в порядку, визначеному законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад".
Відповідно до закону громадяни України, які проживають за кордоном, а також особи, визнані судом недієздатними, та громадяни України, які за рішенням суду знаходяться в місцях позбавлення волі, вважаються такими, що не належать до жодної територіальної громади і не мають права голосу на місцевих виборах.
Кодекс забороняє будь-які прямі або непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, інвалідності та стану здоров'я, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до закону, ЦВК і територіальні виборчі комісії можуть для перевірки наявності або відсутності підстав для прийняття рішення про реєстрацію або про скасування реєстрації кандидатів здійснювати запити в МВС, МЗС, Держприкордонслужбу, Державну судову адміністрацію. "Суб'єкти, яким адресовано даний запит, зобов'язані невідкладно, але не більше, ніж протягом двох днів з дня його надходження надати Виборчій комісії відповідну інформацію", - наголошується в законопроекті.
При цьому підкреслюється, що відсутність відповіді на запит не є підставою для прийняття рішення про реєстрацію або про скасування в реєстрації кандидата на відповідних виборах. Однак якщо відповідь на запит ЦВК / тервиборчкому отриманий після рішення про реєстрацію та відповідь підтверджує наявність обставин, за якими кандидат не має права бути обраним, то це є причиною про скасування реєстрації відповідного кандидата.
Контроль над звітами про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних і місцевих виборах здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції.
Як повідомлялося Виборчий кодекс (№0978) був прийнятий Верховною Радою восьмого скликання 11 липня 2019 року, на підпис президента Володимира Зеленського спрямований 27 серпня, повернутий до парламенту з пропозиціями глави держави 13 грудня, а 19 грудня парламент повторно прийняв кодекс, погодившись з усіма 17 пропозиціями президента Володимира Зеленського до законопроекту.
Президент підписав Виборчий кодекс 27 грудня 2019 року.